Короткий словник митних термінів

Акредитація – реєстрація юридичної особи чи фізичної особи-підприємця в митних органах України; після проведення акредитації підприємство має право займатися зовнішньоекономічною діяльністю.

Дозвільні документи – ліцензії, сертифікати, дозволи та інші документи державних контрольних служб, необхідні для завершення митного оформлення тих чи інших товарів.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності побудована на взаємовідносинах між ними та пов’язана з переміщенням товарів через митний кордон України.

Випуск товарів у вільний обіг – вільне розпорядження товарами, пропущеними через митний кордон України.

Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, ввезені на митну територію України іноземним замовником чи вивезені за її межі українським замовником для використання при виготовленні готової продукції с наступним поверненням всієї продукції або її частини в країну власника.

Декларант – юридична чи фізична особа, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

Декларування – заявлення митному органу за встановленою формою точних відомостей про товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Державна митна служба України – центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, який координує та контролює діяльність митних органів України.

Договір комісії – договір, при якому одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за відповідну винагороду здійснити одну або кілька юридичних дій від свого імені але за рахунок комітента.

Договір консигнації – договір, у відповідності до якого одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) на протязі певного часу за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнанту.

Договір лізингу – договір передачі в оренду різних видів технічних засобів, будівель та споруд переважно на довгостроковий період.

Зона діяльності митниці – адміністративно-територіальна одиниця України, на території якої митниця здійснює свою діяльність.

Експорт – митний режим, у відповідності до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення та обмеження умов їх використання за межами митної території України.

Імпорт – митний режим відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування та можуть використовуватися без будь-яких обмежень.

Іноземні інвестиції – цінності, які вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності у відповідності до законодавства України, метою інвестицій є отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту.

Контракт зовнішньоекономічний – матеріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів (партнерів), направлена на встановлення, зміну чи припинення їх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Комплектний об’єкт – промисловий чи інший об’єкт, окремий цех, установка чи агрегат, який в зібраному вигляді являє собою закінчений технологічний комплекс чи його самостійну частину, що класифікується одним кодом УКТЗЕД, але з врахування транспортування та монтажу ввозиться на територію України кількома партіями товарів.

Митна декларація (МД) – письмова заява встановленої форми, яка надається митним органам та містить відомості про товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, митний режим, в який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати митних платежів.

Митна вартість – вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначена у відповідності до вимог Митного кодексу України, яка в подальшому використовується для нарахування митних платежів.

Митне оформлення – виконання митним органом дій (процедур), пов’язаних з фіксацією результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний брокер – підприємство, яке здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та має ліцензію на право здійснення митно-брокерської діяльності, видану центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митний контроль – сукупність дій, що здійснюються митним органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення виконання норм митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів України.

Митний режим – сукупність норм, встановлених законами України, які в залежності від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, визначаються порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Митний ліцензійний склад (МЛС) – спеціально обладнані складські приміщення, резервуари, криті чи відкриті майданчики для зберігання товарів під митним контролем без стягнення мита та інших платежів, а також без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання.

Митні платежі – мито, акциз, ПДВ, єдиний та митний збори.

Мито – податок на товари та інші предмети, який стягується при переміщення їх через митний кордон України.

Митниця акредитації - митний орган України, в якому знаходиться на обліку (акредитований) той чи інший суб’єкт господарської діяльності.

Митниця оформлення – митний орган України, в зоні діяльності якого відбувається митне оформлення товарів.

Нетарифне регулювання – методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою різних дозвільних документів.

Облікова картка підприємства – документ, що містить відомості про підприємство, заповнюється митним брокером та надається для реєстрації на митницю. Облікова картка підтверджує факт реєстрації (акредитації) підприємства в митних органах.

Ордерні поставки – поставки товарів в Україну з метою купівлі-продажу чи обміну, при яких на час ввезення таких товарів на митну територію України ще не укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі продажу.

Рахунок фактура - (англ. invoice, account, final invoice, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунку, в якому вказано суму платежу за товар.

Склад тимчасового зберігання (СТЗ) – спеціально обладнані складські приміщення, резервуари, криті чи відкриті майданчики для зберігання товарів і транспортних засобів під митним контролем.

Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності – юридична особа, зареєстрована на території України чи іншої держави, яка здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Тарифне регулювання – методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою різних ставок мит і інших платежів (мито, акциз, ПДВ, митні збори і т.д.).

Тимчасове ввезення/вивезення – митний режим, у відповідності до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за ї межі з обов’язковим послідуючим поверненням таких товарів.

Товаросупровідна документація – комерційні та інші документи на вантаж, що містять відомості про його власника, відправника, одержувача, ціну, кількість, якість, походження, безпеку і т.д. та супроводжують вантаж на всьому шляху його переміщення від відправника до одержувача.

УКТЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) – товарна номенклатура, що включає в себе розділи, групи, товарні позиції, товарні підпозиції, а також цифрові коди, що відносяться до них, складена на основі Міжнародної гармонізованої системи опису і кодування товарів.

Уповноважений банк – будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, який має ліцензію Національного банку України на проведення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль операцій своїх клієнтів.