Експорт насіння соняшнику, сої, ріпаку та інших олійних культур залишається важливим напрямком української зовнішньої торгівлі. Водночас у 2026 році експортерам доводиться враховувати низку законодавчих вимог: експортне мито, ліцензування окремих товарів, режим експортного забезпечення та підтвердження походження продукції.
Особливу увагу слід приділити експорту сої та ріпаку, адже для цих культур діють спеціальні правила щодо сплати вивізного мита та підтвердження власного вирощування.
У цій статті розглянемо, які документи необхідні для митного оформлення експорту олійних культур, у яких випадках потрібна експортна ліцензія, хто може скористатися звільненням від експортного мита та які особливості потрібно врахувати у 2026 році.
Зміст статті:
- Ліцензування експорту олійних культур у 2026 році
- Експортне мито на олійні культури
- Звільнення від експортного мита для виробників сої та ріпаку
- Звільнення від експортного мита на соняшник та льон
- Експортне забезпечення під час експорту олійних культур
- Фітосанітарний контроль та сертифікат EUR.1
- Типові помилки під час оформлення експорту
- Часті запитання про експорт олійних культур
Ліцензування експорту олійних культур у 2026 році
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року №1795 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік» експорт окремих видів олійних культур до деяких країн Європейського Союзу підлягає ліцензуванню.
Обмеження поширюються на експорт:
- насіння ріпаку або кользи (УКТ ЗЕД 1205);
- насіння соняшнику (УКТ ЗЕД 1206).
Ліцензія необхідна у разі експорту зазначеної продукції до таких країн:
- Болгарія;
- Румунія;
- Словаччина;
- Польща;
- Угорщина.
Експортне мито на олійні культури
Під час планування експорту необхідно враховувати ставки вивізного (експортного) мита, встановлені Законом України від 10 вересня 1999 року №1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». У 2026 році експортне мито передбачено для таких видів продукції:
| Код УКТЗЕД товару | Назва товару | Ставка мита, % |
|---|---|---|
| 1204 00 | Насіння льону, подрібнене або неподрібнене | 10 |
| 1206 00 | Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене | 10 |
| 1207 99 96 00 | Насіння рижію | 10 |
| 1201 | Соєві боби, подрібнені або неподрібнені | 10 |
| 1205 | Насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене | 10 |
Ставки зазначені у відсотках митної вартості товару. Для сої та ріпаку передбачено спеціальне звільнення від сплати мита для визначених законом сільськогосподарських товаровиробників та кооперативів, про що йтиметься далі.
Звільнення від експортного мита на сою та ріпак для виробників
Відповідно до статті 1-1 Закону України №1033-XIV, сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сою та ріпак, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита.
Аналогічна пільга передбачена для сільськогосподарських кооперативів, які експортують продукцію, вирощену їхніми членами та продану кооперативу для подальшого експорту. Однак скористатися таким звільненням можна лише за умови належного підтвердження власного вирощування продукції.
Порядок підтвердження визначений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2025 року №1256, з урахуванням змін, внесених постановою №675 від 27 травня 2026 року. Для підтвердження права на звільнення від експортного мита необхідно пройти відповідну процедуру верифікації. Самого факту реєстрації підприємства в Державному аграрному реєстрі недостатньо.
Важливо враховувати, що пільга поширюється саме на власно вирощену продукцію, а не на будь-яку сою чи ріпак, придбані для подальшого перепродажу. Трейдери та інші експортери, які не відповідають установленим вимогам, сплачують експортне мито на загальних підставах.
Звільнення від експортного мита на соняшник та льон
Для експорту насіння соняшнику, льону та рижію до країн Європейського Союзу з 2026 року застосовуються нульові ставки вивізного мита відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.
Для підтвердження українського походження товарів і отримання пільги зі сплати мита експортер повинен оформити сертифікат про походження товарів EUR.1.
Експортне забезпечення під час митного оформлення насіння олійних культур
Окремою особливістю експорту олійних культур є застосування режиму експортного забезпечення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року №1261, такий режим поширюється, зокрема, на експорт:
- соєвих бобів (код УКТ ЗЕД 1201);
- насіння ріпаку або кользи (код УКТ ЗЕД 1205);
- насіння соняшнику (код УКТ ЗЕД 1206).
Застосування режиму експортного забезпечення передбачає особливий порядок податкового та митного оформлення. Основні вимоги:
- експортер повинен бути зареєстрований платником ПДВ;
- податкова накладна на операцію з експорту реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних до митного оформлення товару;
- у митній декларації на експорт зазначаються відомості про відповідну податкову накладну;
- необхідно враховувати мінімально допустимі експортні ціни, встановлені Міністерством економіки України.
Якщо контрактна ціна нижча за встановлений мінімальний рівень, це може стати перешкодою для належного оформлення експортної операції. Тому перед укладанням зовнішньоекономічного контракту рекомендуємо перевірити актуальні мінімально допустимі експортні ціни та вимоги до податкової накладної.
Фітосанітарний контроль та сертифікат EUR.1
Олійні культури належать до продукції рослинного походження, тому під час експорту необхідно враховувати фітосанітарні вимоги країни призначення. На кожну партію товару видається фітосанітарний сертифікат, який оформлюється Держпродспоживслужбою України. Для його отримання проводяться необхідні фітосанітарні процедури, огляд та лабораторні дослідження продукції.
Окреме питання — підтвердження українського походження товару. Якщо експортер планує скористатися тарифними преференціями під час експорту до країн ЄС, може знадобитися сертифікат походження EUR.1 або інший передбачений правилами документ про походження.
Для отримання EUR.1 експортер повинен документально підтвердити походження продукції. Залежно від ситуації митниця може запросити:
- довідка експортера, про те, що насіння було вирощене на території відповідної області вказаним підприємством;
- внутрішні договори та накладні на закупівлю олійних культур;
- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай №4-сг;
- звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду №29-сг;
- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур №37-сг;
- наявність у КВЕД підприємства кодів щодо виробництва олійних культур;
- довідка з селищної ради про наявність посівних площ у виробника.
Типові помилки під час оформлення експорту олійних культур
Навіть за наявності покупця та підготовленого вантажу експорт може затриматися через помилки в документах або невраховані законодавчі вимоги. Найчастіше експортерам варто звернути увагу на такі моменти:
- Відсутність необхідної експортної ліцензії для окремих напрямків поставки.
- Невідповідність даних у контракті, інвойсі, пакувальних та транспортних документах.
- Порушення вимог режиму експортного забезпечення.
- Відсутність необхідних фітосанітарних документів.
- Недостатність документів для підтвердження українського походження товару та оформлення EUR.1.
Більшість таких проблем можна попередити ще до відвантаження продукції, якщо завчасно перевірити документи та умови конкретної експортної операції.
Плануєте експортувати соняшник, сою, ріпак або інші олійні культури? Ми надаємо послуги митного брокера та допомагаємо аграрним підприємствам, виробникам, переробникам і трейдерам організувати митне оформлення експортних вантажів.
